Через повномасштабну війну в Україні стрімко зросла кількість людей, яким потрібні особливі умови для комфортного життя та доступу до послуг. Це наша нова реальність: станом на 2025 рік кількість людей з інвалідністю збільшилась на 600 тис. Якщо у 2022 році ця цифра складала 2,8 млн, то сьогодні вона перевищила 3,4 млн. Ігнорувати ці зміни бізнесу вже неможливо. Ми завдячуємо захисникам за саму можливість працювати, тому забезпечити їм комфорт у наших закладах — це найменше, що ми можемо зробити.

А якщо подивитися на концепцію безбар’єрності ширше, виявиться, що це базова необхідність для кожного з нас. Адже інклюзивний простір — це однакова зручність і для ветерана на протезі, і для мами з дитячим візочком, і для літньої людини. Коли ми робимо простір доступним, ми відкриваємо двері не для якоїсь «окремої категорії», а для всього суспільства. Ми створюємо місце, де фізичні обставини не стають на заваді бажанню отримати якісну послугу.

У простір (У дужках) часто приходять відвідувачі, для яких доступність є вирішальним фактором. Наразі ми одна з небагатьох оптик у Львові, яка повністю відповідає нормам безбар’єрності. Проте я щиро хочу, щоб таких місць у нашому місті ставало більше, а інклюзивність стала нормою, а не винятком.

Щоб допомогти іншим бізнесам пройти цей шлях без помилок, я зібрала ключові рішення, які ми впровадили у себе і які я рекомендую врахувати кожному підприємцю ще на етапі планування.

Безбар’єрність без помилок

Найчастіша помилка, яку я бачу у бізнесів — це нефункціональні рішення «для галочки». Найбільше це стосується пандусів: через надто крутий кут нахилу ними неможливо скористатися ні на кріслі колісному, ні з дитячим візочком. Така «доступність» лише створює нові перешкоди.

Перш ніж інвестувати кошти в інфраструктуру, я рекомендую звернутися до профільних спеціалістів. Вони допоможуть не лише дотриматися державних будівельних норм (ДБН), а й отримати необхідні підтверджувальні документи. Насправді всі елементи безбар’єрності взаємопов’язані, тому починати варто не з точкових змін, а з логіки руху клієнта — від моменту прибуття до завершення візиту.

Вибір локації

Робота над безбар’єрністю стартує ще на етапі пошуку локації. Для нас було принципово, щоб клієнти могли дістатися до нас без сторонньої допомоги. Ми обирали приміщення там, де поблизу є паркінг з виділеними місцями для людей з інвалідністю та відсутні круті схили чи високі бордюри. Якщо людині складно навіть наблизитися до входу, жодні внутрішні зручності не будуть працювати.

Інформаційна доступність та перший контакт

На вході до нашої оптики встановлена табличка зі шрифтом Брайля, де вказана назва та графік роботи. Це дає людині з порушеннями зору необхідний орієнтир і відчуття автономності. Крім того, ми передбачили систему виклику персоналу. Це корисна опція для тих, хто потребує додаткової підтримки під час входу або пересування.

Продуманий простір вхідної зони

Вхідна група та всі двері всередині спроєктовані з урахуванням габаритів крісла колісного та дитячих візочків. Людина має відчувати простір, а не намагатися втиснутися в нього. По всьому простору встановлена тактильна плитка та таблички зі шрифтом Брайля. Це дозволяє відвідувачам вільно орієнтуватися та пересуватися залами без супроводу, що є критично важливим для відчуття власної незалежності.

Адаптований санвузол

При облаштуванні ми враховували радіус розвороту крісла, встановлювали спеціалізовану сантехніку та міцні поручні. Навіть висота диспенсерів для мила та паперових рушників розрахована так, щоб до них міг дотягнутися кожен. Наше завдання — створити простір, де клієнт не стикається з бар’єрами в найменших дрібницях.

На жаль, кількість людей, які потребують особливих умов, лише зростатиме. Тому безбар’єрність — це не тимчасовий тренд, а нова етика. Ті бізнеси, що розуміють це зараз, закладуть фундамент на десятиліття вперед. А всі нові простори вже просто не мають права створюватися інакше.